4 лютого - п'ятниця

Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ

Водойми рідного краю

Річка Вовча.

Легенда про річку  Вовчу

          Ця річка була колись балкою. Навколо ріс чіпкий терен, були ліси та байраки.

    Вітряної глухої ночі пробиралася вовчиця крізь чіпкий терен. В кущах раз по раз зблискували вогники її тривожних очей. Слідом стрибав сухорлявий, з випуклими ребрами вовк. За декілька стрибків до кублища вовчиця зупинилася, прислухалася до найменшого шереху навкіл. Потім легко крутнула в бік, під кручу прохолодного байрака, де хоронився у суспільних зростях терну ледве примітний хід до нори.

         Уже перебуваючи у своєму лігвіщі і важко вкладаючись на ночівлю, вовчиця вирішила, що норма для майбутніх вовчат буде затісно. Вона відштовхнула вовка, що влігся поруч, і заходилася розривати землю. Вона підгрібала її під себе потім відкидала задніми лапами.

       Серед ночі вовчиця відчула, що холодна джерельна вода заструмувала з розкритого ґрунту. Самиця ледве вискочила нагору.

    Втікати на кручу було важко. Вовчиця зненацька зненацька  завалилася на бік і тонко  заскавучала. Коли вовк приспів вона ще була тепла.

     Вовк всю ніч просидів над тілом вовчиці, закидав голову і люто вив. На світанку він спустився до байраку, де була нора. Але з лігвища стиха шелестів у траві струмок. Він все повільно ріс, ширився ставав глибшим. Вовче джерело непомітно перетворилося у річку Вовчу. Річка обережною вовчицею пробиралася по байраках, ховалася під крутим берегом, немов очікуючи здобич.

      Це були вовчі місяці. Яри були забиті вовчою травою, на урвищах росли вовчі ягоди і вовче лико. До цього дня тече Вовча, щоб злитися з Самарою і вже разом примкнути до батечка Дніпра.

Матеріал із сайта http://fahivecvpu75.blogspot.com

УКРАЇНСЬКА МОВА

Слова, що означають дії предметів

ЧИТАННЯ

Читати у Позакласному читанні с.83-84, виконати завдання після розділу с.85

МАТЕМАТИКА

Досліджуємо коло і круг

Переглянь відео. Виконай завдання у друкованому зошиті на с.11